Перейти до змісту
AlphaPrepAcademy
← до всіх статей

Блог

Нерівності на T-Kurs: квадратичні, дробові й з модулем

19 вересня 2026 р.5 хв читання

Нерівності — компактна тема, але саме на ній губляться бали через дрібниці: не той знак, не та дужка, забута точка. Усі три типи, що трапляються в підготовці до T-Kurs, — квадратичні, дробові й з модулем — розв'язуються за схожою схемою: знаходимо "особливі" точки, ділимо ними вісь на проміжки і на кожному проміжку визначаємо знак.

Розберемо кожен тип на прикладах.

Універсальна схема

  1. Перенеси все в одну частину, щоб з іншого боку був нуль.
  2. Знайди особливі точки: корені чисельника, корені знаменника, точки, де змінюється вираз під модулем.
  3. Познач їх на осі й визнач знак виразу на кожному проміжку.
  4. Вибери проміжки з потрібним знаком і акуратно запиши відповідь із правильними дужками.

Правило дужок таке: круглі дужки ставимо для строгих знаків (<<, >>) і для точок, де вираз не визначений; квадратні — для нестрогих (≤\le, ≥\ge), якщо точка дозволена.

Квадратичні нерівності

Приклад 1. Розв'яжемо x2−5x+6≤0x^2 - 5x + 6 \le 0.

Розкладаємо: x2−5x+6=(x−2)(x−3)x^2 - 5x + 6 = (x - 2)(x - 3). Корені — x=2x = 2 і x=3x = 3. Парабола відкривається вгору, тому вираз недодатний між коренями. Знак нестрогий, тож корені входять у відповідь:

x∈[2; 3]x \in [2;\ 3]

Приклад 2. −x2+9>0-x^2 + 9 > 0.

Перепишемо: x2<9x^2 < 9, тобто x∈(−3; 3)x \in (-3;\ 3). Тут парабола відкривається вниз, тому додатні значення — між коренями. Багато хто помилково бере зовнішні проміжки й забуває про знак коефіцієнта aa.

Приклад 3. x2+4x+5>0x^2 + 4x + 5 > 0.

Дискримінант D=16−20=−4<0D = 16 - 20 = -4 < 0, корені відсутні, а парабола відкривається вгору. Отже, вираз додатний для будь-якого xx:

x∈Rx \in \mathbb{R}

Це наочно показує, що D<0D < 0 не означає порожню відповідь: усе залежить від знака aa.

Дробові нерівності

Головне правило: не множити на знаменник. Ми не знаємо його знака, а від знака залежить напрямок нерівності. Замість цього переносимо все в один дріб і досліджуємо знак дробу.

Приклад 4. x+1x−2>3\dfrac{x + 1}{x - 2} > 3.

Крок 1: переносимо трійку ліворуч і зводимо до спільного знаменника:

x+1x−2−3=x+1−3(x−2)x−2=7−2xx−2>0\frac{x + 1}{x - 2} - 3 = \frac{x + 1 - 3(x - 2)}{x - 2} = \frac{7 - 2x}{x - 2} > 0

Крок 2: особливі точки — x=2x = 2 (знаменник) і x=3,5x = 3{,}5 (чисельник).

Крок 3: знаки на проміжках.

ПроміжокЧисельник 7−2x7 - 2xЗнаменник x−2x - 2Дріб
x<2x < 2++−-−-
2<x<3,52 < x < 3{,}5++++++
x>3,5x > 3{,}5−-++−-

Потрібен знак "плюс", тож відповідь:

x∈(2; 3,5)x \in (2;\ 3{,}5)

Приклад 5 (нестрога нерівність). x−3x+1≥0\dfrac{x - 3}{x + 1} \ge 0.

Особливі точки: x=3x = 3 (чисельник) і x=−1x = -1 (знаменник). Знак дробу "плюс" при x<−1x < -1 і при x>3x > 3. Тепер важливо: чисельник може дорівнювати нулю, тож x=3x = 3 входить у відповідь. Знаменник нулю дорівнювати не може, тож x=−1x = -1 ні:

x∈(−∞; −1)∪[3; +∞)x \in (-\infty;\ -1) \cup [3;\ +\infty)

Пастка зі скороченням. Вираз x(x+1)x\dfrac{x(x + 1)}{x} можна скоротити до x+1x + 1, але тільки із застереженням x≠0x \neq 0. Точка, яка виключена, лишається виключеною і після скорочення.

Нерівності з модулем

Три базові правила:

  • ∣x∣<a|x| < a (при a>0a > 0) означає −a<x<a-a < x < a: значення між межами.
  • ∣x∣>a|x| > a означає x<−ax < -a або x>ax > a: значення поза межами.
  • Якщо права частина від'ємна, то ∣x∣<−a|x| < -a не має розв'язків, а ∣x∣>−a|x| > -a виконується завжди.

Приклад 6. ∣2x−3∣<5|2x - 3| < 5.

Записуємо як подвійну нерівність і розв'язуємо її:

−5<2x−3<5⇒−2<2x<8⇒−1<x<4-5 < 2x - 3 < 5 \Rightarrow -2 < 2x < 8 \Rightarrow -1 < x < 4

Відповідь: x∈(−1; 4)x \in (-1;\ 4).

Приклад 7. ∣x−4∣>2|x - 4| > 2.

Це "поза межами": x−4<−2x - 4 < -2 або x−4>2x - 4 > 2, тобто x<2x < 2 або x>6x > 6:

x∈(−∞; 2)∪(6; +∞)x \in (-\infty;\ 2) \cup (6;\ +\infty)

Приклад 8 (метод випадків). ∣x−1∣+∣x+2∣≤5|x - 1| + |x + 2| \le 5.

Тут два модулі, і просте правило не спрацює. Особливі точки — x=−2x = -2 і x=1x = 1, де вирази під модулями змінюють знак. Розбиваємо вісь на три частини:

  • x<−2x < -2: обидва вирази від'ємні, тож −(x−1)−(x+2)=−2x−1≤5-(x - 1) - (x + 2) = -2x - 1 \le 5, звідки x≥−3x \ge -3. З умовою x<−2x < -2 маємо [−3; −2)[-3;\ -2).
  • −2≤x<1-2 \le x < 1: −(x−1)+(x+2)=3≤5-(x - 1) + (x + 2) = 3 \le 5 — завжди правда, тому весь проміжок [−2; 1)[-2;\ 1) підходить.
  • x≥1x \ge 1: (x−1)+(x+2)=2x+1≤5(x - 1) + (x + 2) = 2x + 1 \le 5, звідки x≤2x \le 2. З умовою x≥1x \ge 1 маємо [1; 2][1;\ 2].

Об'єднуємо три частини:

x∈[−3; 2]x \in [-3;\ 2]

Типові помилки в записі

  • Взяти зовнішні проміжки замість внутрішніх (і навпаки) для квадратичної нерівності через неврахований знак aa.
  • Забути виключити точку, де знаменник дорівнює нулю, навіть коли нерівність нестрога.
  • Помилково включити точку, де знаменник нуль, лише тому, що знак у нерівності нестрогий.
  • Записати ∣2x−3∣<5|2x - 3| < 5 як 2x−3<52x - 3 < 5 і загубити ліву межу.
  • Поставити квадратні дужки біля ±∞\pm\infty: біля нескінченності завжди круглі.

Більше пасток із теми — у статті про типові помилки на іспиті T-Kurs.

Практика

Найкращий спосіб закріпити тему — розв'язати по кілька завдань кожного типу й перевірити відповідь підстановкою кількох чисел: одного всередині знайденої множини і одного поза нею. Для цього не потрібен калькулятор.

Теорія, приклади і практичні завдання з нерівностей є в курсі T-Kurs.

Нерівності в курсі T-Kurs →

Читайте також

Готові почати підготовку?

Постав питання, отримай консультацію або почни готуватися просто зараз.